«Національне виховання, — писала Софія Русова, — забезпечує кожній нації найширшу демократизацію освіти, коли її творчі сили не будуть покалічені, а значить, дадуть нові оригінальні, самобутні скарби задля вселюдного поступу: воно через пошану до свого народу виховує в молоді пошану до інших народів».
Національне виховання — виховання молоді на культурно-історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях і обрядах, багатовіковій мудрості, духовності.
Воно є конкретно-історичним виявом загальнолюдського гуманістичного і демократичного виховання. Таке виховання забезпечує етнізацію молодого покоління як необхідний і невід’ємний складник його соціалізації. Національне виховання духовно відтворює в молоді народ, увічнює в підростаючих поколіннях як специфічне, самобутнє, що є в кожній нації, так і загальнолюдське, спільне для всіх націй.
В Україні, як і в інших країнах світу, історично склалася система виховання, що ґрунтувалася на національних рисах і самобутності українського народу, але тривалий час вона нехтувалась і заборонялася. Нині, спираючись на глибинні національно-виховні традиції народу, поступово відроджується національна система виховання, яка враховує такі особливості сьогодення, як перехід України до ринкових відносин, протистояння внутрішнім та зовнішнім загрозам, відродження всіх сфер життя українського суспільства і процес розбудови незалежної держави. В її основі — український виховний ідеал.
Основні напрямки виховання в коледжі:
НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ
Національне виховання — це система поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв, створена впродовж віків українським народом і покликана формувати світоглядні позиції та ціннісні орієнтири молоді, яка реалізується через комплекс відповідних заходів.
Головною метою національного виховання студентської молоді є:
- формування національної свідомості і відповідальності за долю України;
- виховання любові до рідної землі, її історії, відновлення і збереження історичної пам’яті;
- культивування кращих рис української ментальності (працелюбності, індивідуальної свободи, глибокого зв’язку з природою та ін.);
- виховання бережливого ставлення до національного багатства країни, мови, культури, традицій.
МОРАЛЬНО-ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ
Головною метою морально-правового виховання є прищеплення поваги до прав і свободи людини, Конституції, державних символів, розвиток правової орієнтації і прищеплення моральних почуттів, наслідування загальнолюдських моральних цінностей, формування почуття власної гідності, чесності, честі, свободи, рівності, працелюбності, самодостатності.
ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ
Головною метою є: виховання у студентів естетичних поглядів, смаків та кращих надбань людства; формувати народознавчий світогляд на основі отриманих знань про традиційні українські свята, звичаї.
ПРОФЕСІЙНО-ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ
Головною метою є:формувати творчу, працелюбну особистість, умілого господаря, прищеплювати любов до обраної професії.
ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ
Головною метою є:необхідність підготувати всебічно розвинутих, активних та здорових членів суспільства, які органічно поєднують в собі гуманістичні і загальнолюдські позитивні риси особистості, гармонію фізичного та психічного розвитку.
СІМЕЙНО-РОДИННЕ ВИХОВАННЯ
Головною метою є:формування у свідомості студентів розуміння ролі сім’ї у житті суспільства, пріоритету виховання дітей у сім’ї, сприянняпідготовки студентів до подружнього життя та відповідального батьківства.
ГЕНДЕРНЕ ВИХОВАННЯ
Головною метою гендерного виховання є:проаналізувати завдання, зміст та досвід запровадження ґендерної освіти; актуалізувати важливість ґендерного компоненту для гармонійного і повноцінного розвитку особистості, формування суспільства гендерної рівності, як суспільства заснованого на реальних рівних правах і можливостях усіх її громадян.
